Зорівчак Роксолана Петрівна
ВУЗ: Львовский национальный университет имени И.Я.Франко
Рейтинг: 436/1398 (0.3)
Всего отзывов: 247
Положительных: + 202
Отрицательных: - 45
Добавлен: 27 февраля 2009, 14:35
Рейтинг преподавателя
Общая оценка
0.3
436/1398
Активность
0.3
451/1398
Организованность
0.3
452/1398
Изложение материала
0.3
452/1398
Требовательность
0.3
450/1398
Объективность
0.3
447/1398
Чувство юмора
0.3
442/1398
Обаяние
0.3
437/1398
Отзывы о преподавателе
(це - для мінусових авторів)
MAGNIFICENT!!!
THE BEST!!!
Роксолана Петрівна - гордість України і нашого університету!
Роксолана Петрівна - гордість Львівського університету.
Чудово викладає.
100 балів.
Чим менша відстань між вашою партою та столом викладача, тим краще ви зможете зосередитись на навчанні
Слідкуйте за власною мовою в побуті
Треба мати трохи більше інтелекту, щоб оцінювати Професора. Це - для мінусових дописувачів.
думайте, читайте.
А не хочете навчатись
дайте місце іншим, мудрішим
Хто читав її праці, спілкувався з нею на важливі теми, той ніколи не сумніватиметься в її професіоналізмі та принциповості.
Авторам «мінусовок» було би бажано наступного разу, коли закортить сказати все, що думаєте, то серйозніше подумайте, що будете говорити. Це ви маєте спрагло ловити кожне слово ваших викладачів, це ви мусите шанобливо ставитися до традицій вашого навчального закладу, це ви мусите гарувати, щоби стати достойними називатися учнями викладачів та професорів Львівського національного університету імені Івана Франка!
Слава Україні!
Я вперше відкрив цю сторінку і не можу не долучитися до розмови. Щиро кажучи – Я ОБУРЕНИЙ. Так, саме тими поодинокими, як тут кажуть, «мінусовками». Бо це є показником реального проценту не надто шляхетних, прогресивних, висококультурних студентів, в майбутньому – представників нашої інтелектуальної еліти.
І це аж ніяк не проблема однієї людини (як комусь здається), а проблема наша, загальносуспільна. Норми поведінки завжди були і залишаються однаковими. Лише їх притримуються тепер одиниці!
Бо вони давно відмовились від використання в засобах масової інформації меншовартісних зразків іноземщини, їх діти ростуть в праці, повазі до батьків, вчителів, держави, нації.
Скажіть, – ні, не мені, - самі собі, - але щиро: скільки разів ваші батьки та шкільні вчителі намовляли вас зрозуміти, що такий стиль – відголосок (я нікого не хочу образити) культури африканської, яка до нашої, української не має жодного стосунку, яка за рівнем розвитку стоїть на значно нижчому щаблі, ніж будь-яка європейська. І, найголовнішим є те, що в такому вигляді в пор’ядне товариство не навідуються.
До речі, сильним, високодуховним українцям, справжнім патріотам така хвороблива любов до іноземних проблем (а це проблема!) не властива. Ми не за тим приєднуємось до Болонської конвенції.
Університет – це храм науки. До університету треба йти, як до церкви – чисто, акуратно, гарно вбраним, з відкритою душею, спраглою до знань.
Вчіться, і з вас будуть люди.
Авторам «мінусовок» було би бажано наступного разу, коли закортить сказати все, що думаєте, то серйозніше подумайте, що будете говорити. Це ви маєте спрагло ловити кожне слово ваших викладачів, це ви мусите шанобливо ставитися до традицій вашого навчального закладу, це ви мусите гарувати, щоби стати достойними називатися учнями викладачів та професорів Львівського національного університету імені Івана Франка!
Слава Україні!
Щоби бачити світло душі у інших
треба мати його хоч крихітку його в своїй.
Мабуть жалієшся бо обладнаний з усіх боків талонами на перездачу. Ти краще вилазь з інтернету та відкрий книжку трохи, може і універ закінчиш. Нарешті колись же треба. Тобі ж репетитор потрібний Та й викладачів лишиш в спокої.
ДЯКУЄМО ВАМ, Роксолано Петрівна!!!!
Ви нас багато чому навчили!!!
Декому навіть може ввижатися згідно його рівня.
Але ж гальмуй трохи, нащо всім знати твій рівень?
І, повірте, таких ДУЖЕ БАГАТО!
І, повірте, таких ДУЖЕ БАГАТО!
Студенти! Навчіться хоч трохи мислити!
З вами ж спілкується справжній НАУКОВЕЦЬ!
Низький уклін.
Я щаслива, що у Вас навчалася!
Дуже Вам дякую за науку!
надзвичайно пор'ядна людина!
Люди добрі, та ж вчіться!
in everything we do!
Remember always to say ''please''
and not forget ''thank you''!
Вдячність є також і рисою українського характеру.
Хоча це тепер така рідкість...
are loosing their's and blaming it on you...
Очевидно, якраз таку ситуацію описував Р.Кіплінг у своєму знаменитому вірші.
Гарячі голови! Ви потрібні НАУЦІ!
Вчіться, у вас прекрасний професор!
Зробити з дітей СПЕЦІАЛІСТІВ!
Нарешті хоч хтось зрозумів
Перед Роксоланою Петрівною ми всі відчуваємо свою безмежну нікчемність...